Міжнародний день мігранта

klubnikaУрядам потрібно розкрити очі на вигоди міграції та поділитися цим баченням з широкими загалом, каже Міжнародна організація з міграції (МOM), відзначаючи Міжнародний день мігранта.

Зараз дуже часто ставиться під сумнів позитивний внесок мігрантів у суспільство, тому що уряди багатьох країн займають короткозору позицію, представляючи мігрантів як тягар, що заважає одужанню економіки чи фактор відтоку добробуту держави.

І все ж ми бачимо багато свідчень щодо внеску мігрантів. Дослідження, що на початку цього року опублікував Університетський коледж Лондону, показало, що новоприбулі зі Східної Європи сплатили у 2008-2009 роках на 37 відсотків більше податків, ніж отримано прибутків та доходів від громадських служб. Набагато більше мігрантів допомагали надавати життєво важливі для суспільства послуги у якості лікарів, нянь чи прибиральників у Державній службі охорони здоров’я. Лише один цей фрагмент недавнього дослідження підкреслює позитивний підприємницький вплив іммігрантських громад на британську економіку.

Як зазначає Рада економічних радників при президентові США, у Сполучених Штатах завдяки участі іммігрантів в економіці США громадяни країни отримують приблизно 37 мільярди на рік. Із 10 працюючих на себе підприємців у США більше одного – іммігранти.

«Незважаючи на такі свідчення, кілька проблем викликають сильнішу реакцію, ніж проблеми міграції. Від парламентських коридорів до міських вулиць, до дискусій за круглими столами ведуться палкі дебати про вплив мігрантів на національну ідентичність, безпеку, зайнятість, системи охорони здоров’я та соціального забезпечення – на все те, що складає основу суспільства, – говорить Генеральний директор МОМ Уїльям Лейсі Свінг. – На жаль, багато цих дискусій спираються на емоції та міфи, а не на соціально-економічну дійсність. І зараз, і в майбутньому міграція управлятиметься глобальними економічними, соціальними та демографічними тенденціями, які більше неможливо не помічати.»

Згідно з нещодавно виданим звітом МОМ «Світова міграція у 2010 році», якщо міграція продовжуватиме зростати такими ж темпами, як протягом минулих 20 років, то до 2050 року міжнародних мігрантів може стати 405 мільйонів.

Одною з причин такого стрімкого підвищення буде зменшення кількості населення у світових індустріальних країнах, очікується, що до 2050 року таке зменшення складе приблизно 25 відсотків. Це значно збільшить попит на працівників-мігрантів, у той час коли кількість робочих рук у країнах, що розвиваються, зросте з 2.4 мільярдів у 2005 році до 3.6 мільярдів у 2040-му.

У багатьох країнах працівникам-мігрантам всіх кваліфікацій будуть потрібні знання та інновації, а також робочі місця, які корінні мешканці країни не можуть чи не хочуть зайняти. Сюди входять такі галузі, як охорона здоров’я, доглядання за дітьми та літніми людьми, громадські служби, сфера обслуговування, а також сільське господарство і будівництво.

За оцінками Світового банку, якщо б країни, населення яких зменшується, дозволили своїм трудовим ресурсам зрости лише на 3 відсотки, впустивши з 2001 року до 2025-го у країну ще 14 мільйонів працівників-мігрантів, світ став би багатший на 356 мільярдів доларів на рік – і більшість цих коштів направлялася б до країн, що розвиваються.

«Ці цифри стосуються не лише економіки. Їх також потрібно було б помістити у гуманітарний контекст. Економічне зростання дорівнює гуманітарному та соціальному розвиткові та безпеці, – пояснює пан Свінг. – У багатьох частинах світу грошові перекази мігрантів вже багато зробили, для того щоб підняти громади з крайньої бідності, поклали на стіл їжу, дали сім’ї будинок, а дітям освіту. Все це кінець кінцем означає краще майбутнє для них, а також для решти світу.»

Міграція нікуди не дінеться, а урядам, для того щоб управляти міграційними процесами, доведеться вибрати: прийняти сценарій «швидкісної траси» чи сценарій «повільного руху».

Сценарій «повільного руху» – це сценарій статус-кво, він базується на стереотипах, страхах і короткостроковій політичній доцільності. Він характеризується політикою міграції, яка базується на обмеженнях, та нечастими діалогами про міграцію на національному, регіональному та міжнародному рівні.

У протилежному кінці політичного спектру – сценарій «швидкісної траси», який піднімається до визнання міграції як складової частини світової економіки, а мігрантів – як життєво важливого компоненту для будь-якого повного одужання від теперішньої економічної кризи. За ним буде впроваджуватися політика, яка краще відповідає попитові на трудову міграцію, який збільшується, яка захищає права мігрантів, заохочує до регулярного діалогу між країнами походження та призначення і виділяє економічний та соціальний внесок мігрантів на батьківщині та у країні, що їх прийняла.

«Задача полягає у тому, щоб знайти гуманні справедливі рішення, які примирили би бажання людей мігрувати з національним суверенітетом держав з точки зору переміщення населення. Співробітництво це не єдина істотна умова для забезпечення поваги до прав мігрантів і для того щоб мігранти поважали культуру та закони країн, що їх прийняли», – підсумував пан Свінг.

Розкажи про це друзям у своєму блозі або підпишись

Не будь байдужим! Залиши коментар :)

Написати відповідь




stat24 -счетчик посещаемости сайта Топ100- Путеводители Реклама на сайті